Під крилом осені

Дощі, дощі -
Так слизько під ногами,
Шалено вітер
Листя загріба,
Над берегом -
Одна зелена пляма -
Стара, як світ,
Розчахнута верба.
А онде берег
Травами укрився
І верболозу
Злякані кущі,
А в травах вітер,
Граючись, згубився, Сховавши крила
В мокрому плащі.
То плаче осінь -
Йде попід тинами,
Пожовклий лист
Тримаючи в руці.
А надворі -
Останнє вже тепло,
А на душі,
Мов весняна відлига,
Лиш гріє сонце
В серці мерзлу кригу,
Прикрило землю
Осені крило.

Галина Огороднікова